Розділ І. Концепція дисципліни БЖДЛ

Ознайомившись із змістом розділу, ви маєте змогу:

¦ Визначити передумови, які формують основні ідеї дисципліни БЖДЛ.

¦ Охарактеризувати зміст основних термінів, якими оперує дисципліна.

¦ Сформулювати основні концепти, що формують БЖДЛ як галузь знань.

¦ Уявити характер і зміст історичного розвитку щодо змін довкілля і чинників небезпек сучасного суспільства.

¦ Усвідомити сучасний стан безпеки життєдіяльності.

Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ

(на базі «Концепції освіти з напряму

«Безпека життя і діяльності людини», затвердженої

Міносвіти і науки 12 березня 2001 року)

Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ виконано на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життєдіяльності», затвердженої Міністерством освіти і науки 12 березня 2001 року, і складається з послідовних кроків за напрямами:

1. Встановлення механізмів розробки шляхом конкретних управлінських заходів.

На цьому етапі було визначено, що для розробки такої концепції необхідно створити відповідну дорадчу науково-методичну раду Міністерства освіти і науки України з напряму «Безпека життя і діяльності людини» за наказом від 25.03.97 року № 83 Міносвіти України. При цьому було застосовано комплекс механізмів з апробації розробки проекту «Концепції...» і відповідних доопрацювань щодо нових конкретних суттєвих зауважень і рекомендацій фахівців міністерств і наукових установ України.

  • 2. Доопрацювання раніш розроблених документів -- «Концепція освіти з напряму БЖДЛ», опублікованих у газеті «Освіта України» від 12 грудня 1997 року № 50.
  • 3. Використання базових нормативно-законодавчих документів України з питань безпеки для доопрацювання «Концепції...».

До цих документів належать передусім, згідно з положеннями Концепції національної безпеки України, схваленої Постановою Верховної Ради України № 3/97-ВР від 16.01.97: постанови Кабінету Міністрів України щодо Концепції організації роботи з профілактики невиробничого травматизму (22.03.01 № 270); державні програми запобігання дорожньо-транспортному, побутовому і дитячому травматизму, іншим нещасним випадкам невиробничого характеру на 1996--2000 роки (03.04.96 N° 5); навчання та підвищення рівня знань працівників і населення України з питань охорони праці на 1996-- 2000 роки (18.04.96 № 443); про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер (20.01.97 № 37); про Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природничого характеру (03.08.98 № 1198).

Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання)

Структура концептів БЖДЛ повинна ґрунтуватися на концепції розвитку нормативно-законодавчого блоку України і складових (дисципліни, що входять до складу дисципліни БЖДЛ). Це дає можливість виділити кордони самої БЖДЛ, її ознаки та інше, що створює уявлення про дисципліну як ціле (концепція цілого).

На другому етапі треба визначитися з ідеологією, політикою, стратегією -- їх концептами у сфері БЖДЛ (в загальному уявленні). Необхідність розглядання зумовлена також прецедентом (прикладом) у роботі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (розширеного засідання колегії від 14 липня 2001 р.) під назвою «Нова ідеологія протидії надзвичайним ситуаціям та їх наслідкам народжується на основі кращого практичного досвіду» (Журнал «Надзвичайні ситуації» (Додаток) № 7 2001 p.).

На третьому етапі треба визначити основні концепти науки БЖДЛ.

На четвертому етапі необхідно уточнити концепти дисципліни БЖДЛ. На сьогодні вже існує вищезгадана «Концепція...» та ін.

На п'ятому етапі треба впроваджувати дисципліну в навчальний процес, склавши відповідну концепцію освітянської діяльності. Цю необхідність підтверджують вищезгадана «Концепція...», розроблена і затверджена нормативна програма з дисципліни БЖ, а також зміст затверджених посібників і підручників, методика викладання і логіка її розуміння.

На шостому етапі необхідно мати концепцію управління освітою, також встановлену вищезгаданою «Концепцією...».

На сьомому етапі треба визначитись з концепцією управління в практиці існування БЖДЛ (насамперед через освіту та ін.).

Розвиток науки і практики «Безпеки життєдіяльності» передбачає:

  • -- визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності;
  • -- розробку теоретичних основ науки;
  • -- формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;
  • -- побудову глибоко проробленого «правового поля» і нормативно-законодавчої бази у сфері безпеки життєдіяльності;
  • -- формування науково-методичного та інформаційного забезпечення;
  • -- забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визначеним рівнем професіоналізму та компетенції;
  • -- участь у міжнародному співробітництві. Визначення пріоритетів розвитку у безпеці життєдіяльності

пов'язано із суспільним розвитком країни і складається із:

  • -- формування передумов для забезпечення здоров'я нації шляхом соціально-економічного розвитку держави;
  • -- визначення безумовності головної ролі питань щодо встановлення безпеки людини у процесі її життєдіяльності;
  • -- регіональних і локальних завдань у сфері безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;
  • -- запобігання кризам у життєдіяльності з одночасною оптимізацією середовища існування людини;
  • -- встановлення регіональної безпеки, яка вміщує функцію раннього попередження негативних тенденцій та передбачає гарантії їх мінімізації;
  • -- уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності є первинні відносно цілей економічного розвитку;
  • -- розміщення і розвиток матеріального виробництва на певній території повинні здійснюватися відповідно до її екологоекономічної збалансованості;
  • -- безпека життєдіяльності в суспільстві тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у цьому суспільстві.

Концепція освітянської діяльності з напряму «Безпека життя і діяльності людини» укладається в рамки (для досягнення мети, що проголошує безпеку):

  • -- співвідношення з базисною Концепцією ООН про «сталий людський розвиток»;
  • -- створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь;
  • -- відповідних вимог до стабільної економіки, державних кордонів, суспільних цінностей;
  • -- стратегічного принципу розв'язання проблем БЖ завдяки реалізації управління безпекою як складової якості життя людини в умовах допустимого ризику;
  • -- інтегрування питань БЖ у тематику навчальних традиційних дисциплін, які встановлюють вимоги безпеки в побуті, екологічної безпеки, безпеки здоров'я, ергономіки та ін.;
  • -- посилення інтеграційних процесів дослідження проблем БЖ з дисциплінами суспільних наук;
  • -- переходу від епізодичного до систематичного вивчення тематики БЖДЛ упродовж всього терміну навчання громадян у навчальних закладах та ін.

Зміст навчання реалізується шляхом виконання встановленої мети та завдань освіти у сфері БЖДЛ.

Мета освіти БЖДЛ -- підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється.

Основні завдання освіти з БЖДЛ:

  • -- формування культури щодо безпеки, моральних цінностей людини, її поглядів, поведінки тощо;
  • -- забезпечення стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку певних (за змістом безпеки) якостей, чому сприяють необхідні знання й уміння;
  • -- інтенсифікація методичної, наукової та інших форм освітянської діяльності;
  • -- удосконалення управління освітою за критеріями напряму БЖДЛ.

Пріоритетним напрямом підготовки у сфері БЖДЛ вважається формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація безпечної поведінки в побуті, виробництві, в інших сферах існування, засвоєння нових знань і вмінь.

Навчання із БЖДЛ організовується на всіх ланках освіти, що зазначені в ст. 29 Закону України «Про освіту». Пріоритетом у роботі є розробка і впровадження елементів державних стандартів освіти в кожен освітній і освітньо-кваліфікаційний рівень громадян, незалежно від форми освіти.

Метою дисципліни «Безпека життєдіяльності» є вивчення діяльності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.

Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії із навколишнім середовищем.

Середовище існування -- навколишнє середовище, обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів: природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їхня здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та її нащадків. Характер впливу може бути безпосередній, побічний, негайний чи віддалений.

Метою навчання з дисципліни є:

  • -- підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;
  • -- формування загальних системних уявлень;
  • -- формування знань з питань методичного забезпечення у сфері обґрунтування рішень безпеки та їх здійснення у практиці виробничої та іншої діяльності.

Об'єктом вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» є людина. Основними її потребами є:

  • 1) фізіологічні;
  • 2) особиста безпека;
  • 3) соціальні;
  • 4) престиж;
  • 5) духовні.

Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби до потреб суспільства і держави. Досягнення гармонізації на базі загальної безпеки дозволяє скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від загроз, створених навколишнім середовищем.

Безпека життєдіяльності людини -- це сукупність [2]:

  • -- властивостей навколишнього середовища, що не завдає шкоди людині у процесі її діяльності;
  • -- якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.

Виходячи із визначеної сукупності говоримо, що основним завданням дисципліни є розробки системи, яка забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.

Структура посібника пов'язана з логікою встановлення безпеки, в основу системи якої покладено теоретичні основи дисципліни. В підручнику вони сформовані у вигляді відповідних елементів складових основ. Цей розділ забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем у безпеці життєдіяльності, у питаннях наявності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.

Виходячи з того, що людина є центральним об'єктом, у підручнику всі розділи подано у плані бачення її ролі як ланки, що систематизує зміст посібника.

Сучасні обставини змін у середовищі відображують стан історичного розвитку суспільства та його взаємодію з довкіллям. Характер історичного розвитку відносно змін довкілля пов'язується з екологічними кризами та відповідними до них революціями, які дозволили подолати ці кризи (мал. 1.2.).

Сьогодні проблеми стану довкілля проявляються на локальному, регіональному і планетарному (в масштабах Землі) рівнях. Найбільш небезпечною є криза на планетарному рівні.

Основними причинами змін є: демографічний вибух і урбанізація, зростання енергетики, промислового виробництва, засобів та інфраструктури транспорту, розвиток сільського господарства, екологічні ураження.

Демографічний вибух -- це швидке зростання чисельності людства. На сьогодні чисельність людства досягла 6 млрд чоловік. Зростання чисельності людства потребує збільшення виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, що поглиблює протиріччя між людиною та природою. Саме як таке тисячократне зростання нормальної чисельності широко розповсюдженого крупного консументу, яким є людина, не може не вплинути на біогенез і рівновагу в природі. Основною причиною сучасної екологічної кризи є кількісна експансія людського суспільства, яка спричиняє непомірний рівень і швидке зростання сукупного навантаження на природу.

Урбанізація суспільства одночасно супроводжує зростання кількості людей в результаті демографічного вибуху. Процес урбанізації характеризується зростанням і розвитком міст, підвищенням питомої ваги міського населення в країні, регіоні, на земній кулі, а також -- набуттям сільською місцевістю зовнішніх і соціальних ознак, що відповідають ознакам міст при одночасному зростанні їх ролі в розвитку суспільства.

Урбанізація в Україні наближається до 70%. Історичні зміни цього наведено на мал. 1.3. Зараз в Україні населення в п'яти-шести містах складає понад один мільйон людей, а більш ніж у 43 містах населення перевищує 100 тисяч.

Збільшення чисельності людей та питомої їх густоти змінюють їх якості як біологічних індивідів. З цих позицій актуальності набуває питання -- наскільки людство змінює свої властивості, як саме впливає на себе через зміни в природі і якості навколишнього середовища. Відповіді на ці питання виходять за рамки еволюційної екології людини. Значна частина відповідей знаходиться в соціології та історії. До екологічної складової відповіді належать характеристики оцінки потенціалу виживання і розвитку людства. До складу характеристик, які мають екологічну обумовленість, входять критерії здоров'я і обдарованості людини.

Розвиток енергетики, промислового виробництва, засобів і інфраструктури транспорту впливає на різні компоненти природного середовища і атмосферу (викиди газів, пари і твердої частки, споживання кисню), гідросферу (споживання води, перекид річок, створення нових водосховищ, викиди забруднених і нагрітих вод, відходів рідини тощо), а також на літосферу (споживання копалень палива, зміни водного балансу, зміни ландшафту, викиди на поверхню твердої частки, рідини, газів, токсичних речовин та ін.). Фактичний стан зв'язків у системі довкілля демонструє мал. 1.3.

Усі ці зміни впливають на природний обмін речовин і різних форм енергії як в безпосередньому вигляді, так і через атмосферу. Зміни в об'ємі і механізмі обміну формують умови відповідних зсувів рівноваг у природі і відповідно -- змінюють умови життя людства. Найбільшими небезпеками з цього приводу є забруднення природного середовища, порушення озонового шару, вичерпання ресурсів, виснаження ґрунтової родючості (деградація ґрунтів і лісів), поява пустель, зменшення біологічної різноманітності, збільшення вмісту СО2 в атмосфері, яке пов'язано зі спаленням органічного палива, глобальне потепління та інше. Табл. 1.1 і 1.2 демонструють об'єм надходження в навколишнє середовище деяких антропогенних забруднень.

Таблиця 1.1

Хімічні елементи, групи сполук

Вага за рік, т

Основні джерела викидів

Наслідки

Окисли вуглецю (CO?, CO)

25,5

млрд..

Згоряння органічного палива

Парниковий ефект. Токсикація

Нафтопродукти

750 млн.

Викидання в річки і море підприємствами, танкерами та ін.

Пригнічення та загибель біоти, нафтова плівка (15% поверхні океану) змінює тепловологообіг

Окисли сірки

190 млн.

ТЕС,ТЕЦ, металургія, хімічна промисловість

Кислотні опади, загибель лісів і озерної фауни

Окисли азоту

65 млн.

-//-

Те ж саме, плюс руйнування архітектурних пам'яток

Свинець

500 млн.

Автотранспорт, металургія, енергетика

Токсикація

Миш'як

265 млн.

-II-

Токсикація

Мінеральні добрива

131 млн.

Сільське господарство

Під час порушень дозування: токсикація

Пестициди

1 млн. (СРСР -- 330 тис, США -- 236 тис.)

Сільське і лісове господарство (понад 500 препаратів)

Загибель мікрофауни, за продуктовим ланцюгом поширюється в тіла всіх організмів, призводить до патологічних змін

Детергенти (мийні засоби)

10 млн.

Побутові і промислові стоки

Спричиняють патологічні зміни в організмі людини і тварин

Фреони та інші озон-руйнуючі гази

1,4 млн.

Хладогени в кондиціонерах, розчинники і розпилювачі

Руйнування озону

Вилучення гірської породи

200 млрд.

Видобування та збагачення сировини (кінцевий продукт не перевищує 2% вид. порід)

Втрати, токсикація земель

Поліхлорбіфеніли, феноли, ксенобіотики, формальдегіди кислоти і смоли

335

млрд. -м3

Промислові і комунальні стоки

Забруднення вод річок та озер (70% забруднено), загибель риби

Світове надходження в навколишнє середовище антропогенних забруднювачів (Рябчиков, 1990)

Розвиток сільського господарства. Необхідність інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції спричинена збільшенням чисельності населення. Напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництва вміщують збільшення внеску штучних добрив і використання токсикантів для підвищення родючості землі та боротьби зі шкідниками. В результаті проведення обробітку ґрунту та рослин у ґрунті й у продукції рослинництва накопичуються шкідливі та небезпечні речовини, хімічні сполуки: нітрати, фтор, рідко земельні метали, сполуки важких металів та ін. Використання надмірної кількості добрив супроводжується пересичуванням продуктів харчування небезпечними токсичними речовинами, порушується здатність ґрунтів до фільтрації, що призводить до забруднення водоймищ. Це особливо небезпечно в період паводків. Дуже небезпечний вплив на людину проявляється при забрудненні продуктів харчування і води пестицидами. Усі пестициди мають мутагенний чи інший негативний вплив на людину. Загальні схеми основних матеріально-енергетичних потоків у середовищі енергетичних комплексів та сільськогосподарського виробництва наведені на мал. 1.5; 1.6.

Під екологічними враженнями мається на увазі значне регіональне чи локальне ушкодження умов довкілля, яке призводить до деструкції екологічних систем, місцевої господарчої інфраструктури, серйозно загрожує здоров'ю і життю людей, а також завдає великих економічних збитків. Екологічні ураження розподіляють на:

  • 1) різні, раптові, катастрофічні, що пов'язані з надзвичайними ситуаціями (НС), які в свою чергу розподіляються на:
    • -- природні катастрофи і стихійні лиха (землетруси, виверження вулканів, зсуви, повені, природні пожежі, урагани, сильні снігопади, лавини, епідемії, масові розмноження шкідливих комах та ін.);
    • -- антропогенні (технічні) катастрофи (виробничі і комутаційні аварії, вибухи, обрушення, руйнування споруд і будівель, пожежі та ін.).
  • 2) довготермінові, коли має місце тривалий термін ураження з наслідками НС, що поступово зникають, катастрофи, чи, навпаки, виникнення і виявлення є результатом поступового зростання негативних змін. Масштаб цих уражень об'єктивно може бути не менший за катастрофічні.

Випадок -- подія, яка складається з негативного впливу із заподіянням шкоди людським, природним чи матеріальним ресурсам.

Аварія -- раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/ або наступної загрози для життя та здоров'я людей, для довкілля, матеріальних цінностей та території підприємства та/ або за його межами (ДНАОП 0.00 -- 4.33-99).

Катастрофа -- подія в технічній системі, яка супроводжується загибеллю людей чи їх зникненням.

Стихійне лихо -- випадок, який пов'язаний із стихійними явищами на Землі, що призвели до руйнування.

Надзвичайна ситуація -- порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Таблиця 1.2 Величина техногенного впливу на природне середовище (природногосподарські регіони України)

Природно господарські регіони

Об'єм шкідливих речовин, що надійшли в атмосферу

Об'єм скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти

Забруднення грунту

Розорані грунти

Порушені грунти

Інтегральний показник

мінеральними добривами

пестицидами

т/га

м3/га

кг/га

кг/га

%

%

Західне Полісся

0,09

2,0

218

5,2

36,0

55

4,68

Українські Карпати

0,17

9,0

257

7,3

29,4

25

5,21

Поділля

0,07

2,9

168

5,3

69,0

21

4,18

Київське Придніпров'я

0,06

5,4

144

5,0

51,6

35

4,14

Лівобережне Придніпров'я

0,09

8,2

150

4,5

62,6

19

4,13

Промислове Придніпров'я

0,56

104,6

121

3,5

70,4

71

12,12

Донбас

0,07

24,4

155

3,7

59,3

65

8,73

Причорномор'я

0,05

17,6

124

4,6

67,8

15

4,25

Крим

0,19

8,8

123

16,9

45,1

29

6,38

Стан безпеки життєдіяльності країни формує уявлення про її економічні, суспільні, технічні та інші можливості. Крім того, стан безпеки свідчить про рівень законодавчої бази, системи управління і дію механізмів щодо впровадження законів, нормативних документів та системи управління. Причини існуючого стану безпеки в Україні пов'язані з економічними негараздами.

Найбільші негативні наслідки планетарного рівня має аварія на ЧАЕС. Наслідками аварії є збільшення онкологічних захворювань населення, у 6,5 рази -- захворювань ендокринної системи, у б разів -- крові, в 31 раз -- органів дихання (дані по Києву). Внаслідок радіаційного забруднення земель біля ЧАЕС користування понад 5% території неможливо. Крім того, двадцять відсотків населення України проживає в зонах, де функціонують ЛЕП і де має місце вплив санітарно недозволеного електромагнітного випромінювання. Ця територія складає приблизно 2% загальної території країни.

Об'єм корисного використання видобутих корисних копалень (мінеральних ресурсів) для подальшого виробництва продукції становить тільки понад 2%, а 98% -- втрачається. Невикористані -- накопичуються у природному середовищі, впливаючи на його стан та на стан людей. Фактичне становище таке, що кожні 12...15 років об'єм відходів підвищується в два рази.

Накопичення шкідливих речовин у навколишньому середовищі призводить до інтенсивних змін у рослинах. Забруднення атмосфери завдає великої шкоди сільському господарству. Існують дані, які свідчать про зниження врожаю пшениці від наявності забруднень у повітрі. Встановлено негативний вплив на врожаї озимої пшениці фенолу і сірчаного ангідриду. При зниженні концентрації пилу на 0,1 мг/м3 об'єм врожаїв пшениці підвищується на 0,36 ц/га. За даними американської адміністрації перевищення порогової концентрації сірчаного газу перетворює його на токсичну речовину, у повітрі він стає токсичним для рослин та спричиняє затримку їхнього росту і некроз листя [4].

Загальні дані про забруднення в регіонах України наведено в табл. 1.2, наявність небезпек та шкідливостей у виробничому середовищі, за статистичними даними [5], -- у табл. 1.3.

За оперативними даними на 01.01.2001 р. ([5], див. табл. 1.4 і 1.5) у суспільному виробництві України травмовано майже 34,6 тис. працівників, з них смертельно -- 1325, що на 63 особи менше, ніж на 01.01.2000 р. Допущено 201 аварію з груповими нещасними випадками проти 212 у 1999 р.

Травматизм зі смертельним наслідком знижено на підприємствах агропромислового комплексу, зв'язку, хімічної промисловості, будівництва, соціально-культурної сфери та торгівлі, на транспорті.

Проте допущено зростання смертельного травматизму у вугільній промисловості із 295 випадків у 1999 р. до 316 у 2000 p., а також має місце зростання у гірничо-рудній та нерудній промисловості, металургійному комплексі, в енергетиці, машинобудуванні, деревообробній, легкій та текстильній промисловості, житлово-комунальному господарстві, нафтогазодобуванні та геології.

Збільшилась кількість загиблих на підприємствах 4 областей, у тому числі Луганської (201 проти 100), Волинської (23--17), Запорізької (53--43), Житомирської (29--28).

Аналіз причин високого рівня травматизму свідчить про дуже низький рівень технологічної дисципліни, безвідповідальне ставлення посадових осіб до стану справ з охорони праці на робочих місцях, вкрай незадовільний стан основних фондів.

Зазначені вище високі рівні травматизму призводять до значних матеріальних збитків, збільшення собівартості продукції й ускладнення економічного становища країни.

Таблиця 1.3 Стан умов та безпеки праці в Україні за роками

Показники

Роки

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000*

Кількість потерпілих (нещасні випадки)

94,0

80,0

64,7

54,5

50,8

43,3

34,5

Кількість людей, що загинули на виробництві

2430,0

2195,0

1900,0

1646,0

1551,0

1388,0

1325,0

Кількість працюючих в умовах небезпеки

3181,0

3504,0

3155,0

3435,0

3491,0

3325,0

3315,0

Таблиця 1.4 Стан виробничого травматизму по областях України

Область

2000 р.

1999 p.

Різниця, ±

всього випадків

у тому числі

«CM»*

всього випадків

у тому числі

«CM»

всього

у тому числі

«CM»

1

2

3

4

5

6

7

Автономна Республіка Крим

474

47

680

49

-206

-2

Вінницька

631

41

681

42

-50

-- 1

Волинська

571

23

663

17

-92

6

Дніпропетровська

2580

98

3126

112

-546

-14

Донецька

13557

240

16804

311

-3247

-71

Житомирська

389

29

654

29

-265

0

Закарпатська

122

17

141

19

-19

-2

Запорізька

1007

53

1204

45

-197

8

Івано-Франківська

190

18

241

22

-51

-4

Київська

392

34

665

39

-273

-5

Кіровоградська

561

31

726

34

-165

-3

Луганська

6551

201

7522

100

-971

101

Львівська

1058

39

1287

45

-229

-6

Миколаївська

359

24

613

27

-254

-3

Одеська

535

64

805

66

-270

-2

Полтавська

731

32

973

34

-242

--2

Рівненська

232

17

396

28

-164

-11

Сумська

810

37

1069

44

-259

-7

Тернопільська

206

22

277

32

-71

-10

Херсонська

702

33

722

41

-20

-8

Хмельницька

497

34

517

43

-20

-9

Черкаська

322

23

542

27

-220

-4

Чернівецька

108

10

118

9

-10

1

Чернігівська

393

38

638

41

-245

-3

м. Київ

615

50

852

55

-237

5

м. Севастополь

84

12

130

10

-46

2

Всього по Україні

34556

1325

43308

1388

-8752

-63

«см» -- зі смертельним наслідком.

Таблиця 1.5 Стан виробничого травматизму зі сметрними наслідками та груповими нещасними випадками в Україні у галузях нагляду.

Галузь нагляду

Виробничий травматизм зі смертним наслідком

2000р.

1999р.

2000р.

1999р.

Всього аварый

Кількість травмованих

Всього аварій

Кількість травмованих

Всього

У тому числі смертельно

Всього

У тому числі смертельно

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Вугільна

360

295

25

169

112

22

192

80

Гірничорудна нерудна

48

32

7

17

4

7

23

4

Нафтогазо-добувна та геологічна

11

8

2

5

0

4

17

1

Енергетика

56

50

11

26

3

4

19

7

Будівництво

100

105

12

28

14

13

38

9

Котлонагляд та підйомні споруди

29

29

4

13

8

4

9

8

Машино-добування

16

41

16

41

7

5

11

1

Металургія

13

33

13

33

10

5

14

5

Хімія

9

31

9

31

6

9

24

13

Транспорт

11

31

11

31

8

15

36

8

Зв'язок

1

7

1

7

0

7

17

7

Газ промисловий

4

16

4

16

1

5

12

1

Житлово-комунальне господарство та побутове обслугову-вання

9

29

9

29

13

15

43

12

Агро-промисловий комплекс

45

111

45

111

37

54

157

37

Деревооброб-на, легка, текстильна

11

6

2

4

2

1

2

2

Невиробнича сфера

91

105

30

82

11

42

115

24

Газ побутовий

55

50

27

73

48

31

99

47

¦ Розглянуто концепцію дисципліни БЖ, на базі якої необхідно реалізувати зміст навчання.

¦ Стан сучасного розвитку суспільства, навколишнього середовища і рівнів травматизму та захворюваності свідчить про необхідність подальшого удосконалення умов життя та діяльності людини на основі всебічного розвитку засобів і заходів безпеки.

" Найважливішими завданнями на теперішній час є:

  • -- невідкладне удосконалення роботи правових механізмів;
  • -- удосконалення матеріально-економічної бази;
  • -- формування передумов для удосконалення навчання населення з питань БЖ;
  • -- організація підготовки фахівців у сфері БЖ;
  • -- удосконалення системи управління БЖ.

Терміни та їх визначення

Безпека -- відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдавати будь-якої шкоди.

Безпека життєдіяльності людини -- відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдавати шкоди організмові людини за будь-яких умов її існування.

Концепція (лат. conceptio -- сукупність, система) -- система поглядів на те чи інше явище, процес; засіб розуміння, тлумачення будь-яких явищ, подій; провідна ідея теорії.

Культурний вплив -- ситуація, коли розроблені і визначені суспільством цінності, соціальні встановлення, норми і шаблони примушують людей поводитися певним чином.

Система (грецьк. агіаттцш -- складання, об'єднання) -- сукупність якісно визначених елементів (зміст системи), між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Найважливіші властивості системи -- нероздільність і цілісність.

Структура (лат. structurа, -- будова, розуміння, порядок) -- засіб закономірних зв'язків, речей і явищ природи і суспільства, мислення і пізнання; сукупність суттєвих зв'язків між певними складовими цілого, що забезпечує цілісність поєднання; внутрішню побудову будь-чого. Структура є законом існування і функціонування систем, забезпечує збереження основних властивостей при їх різноманітних змінах, складає основу подоби різних об'єктів, здебільшого тих, які відрізняються один від одного (речей, явищ).

Структуризація системи -- етап системного аналізу, який складається з того, що вся сукупність об'єктів і процесів, які мають відношення до встановленої мети, розподіляється на особисто досліджувану систему і навколишнє середовище, потім визначаються окремі складові системи, що вивчаються, а можливі зовнішні системи уявляються у вигляді сукупності елементарних впливів.

Контрольні запитання

  • 1. Що за змістом встановлює дисципліна БЖ?
  • 2. Які нормативні документи встановлюють зміст дисципліни БЖДЛ?
  • 3. Яку структуру має концепція БЖДЛ?
  • 4. Який зміст пріоритетів має дисципліна БЖ?
  • 5. Що є основними об'єктами вивчення дисципліни БЖ?
  • 6. Які тенденції розвитку суспільства впливають на стан БЖ?
  • 7. На що впливають зміни в навколишньому середовищі?
  • 8. Які наслідки мають впливи хімічних елементів чи групи їх сполук?
  • 9. Якими основними термінами оперує БЖ?
  • 10. Про що свідчить високий рівень травматизму на підприємствах?
 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >